
Юліанна Верба
Опора чи опір
У новій серії робіт Юліанна Верба досліджує тонке, майже невидиме поле внутрішнього вибору — момент, коли ми щодня, щомиті, вирішуємо: спертися чи опиратися.
Ці картини — як стан, як запрошення до діалогу з собою.
Художниця говорить мовою символів, кольору і ритму, але в центрі її уваги — психічна і духовна динаміка людини: де закінчується напруження і починається довіра, де опір перетворюється на ґрунт для прийняття та ресурсу.
Через різні образи Юліанна ставить перед глядачем запитання:
Що для тебе є опорою? А що стало звичним, але непомітним опором, який виснажує?
Під кожною роботою художниця залишає простір — поле рефлексії, запрошення до
внутрішньої зупинки.
Глядач має змогу самостійно відчути, куди прямує його увага: до того, що підтримує, чи до того, що стримує.
Адже саме увага — найсильніший інструмент творення реальності.
Серія «Опора чи опір» — це ніжне, але глибоке нагадування:
ми завжди маємо можливість обирати свій стан і саме він формує наш внутрішній
ландшафт, а згодом і зовнішній.
Artist Statement
У центрі моєї творчості — рух вглиб до суті, яку я транслюю через багатошаровість техніки, що символізує багатовимірність людської структури та самого життя. Часто я руйную верхні шари твору, якби вимагаючи у глядача йти глибше і глибше до свого єства, щоб знайти істинну опору всередині.
Мої роботи — це діалоги з матеріалом, де кожен шар народжується у відповідь на попередній, увібравши в себе емоції та думки, що постають в процесі Творення. Я працюю у змішаній техніці використовуючи акрил, олійні фарби, олійну пастель та кераміку. У мистецькій практиці я часто використовую дві візуальні мови - живопис і кераміку. Живопис відображає підсвідомі шари людської природи, тоді як кераміка символізує матеріалізацію наших думок і станів у фізичному
світі, що стають відчутними та реальними.
Натхнення для мене не має ані місця, ані часу. Воно приходить несподівано: під час лекції, у звичайній побутовій діяльності, або в моменти, коли я сфокусована на природі. У кожній квітці я бачу досконалість Творця, який надав мені ідеальне середовище для унікальної гри у цьому втіленні.
Я рідко ескізую, не даючи розуму можливості керувати творчим процесом, просто у потоці транслюючи через тіло ті образи, які важко збагнути логічно.
Моя практика — це не лише візуальний, але й філософський пошук, спроба через мистецтво висловити ті невидимі, але відчутні аспекти нашого існування, з яких все бере свій початок. Надати їм форму і виразити їх глибину, адже це - частка мого розуміння Всесвіту та Себе у Ньому.
.png)
.png)






















