Ритми, що перетинаються

Творче обʼєднання Л.І.С (Львівське Ідейне Сестринство)

Виставка досліджує переплетення індивідуальних і колективних ритмів у межах одного циклічного простору. Коло стає метафорою нескінченності та взаємозалежності, де кожна мисткиня через власну форму, матеріал і колір створює автономний ритм, який резонує з іншими, формуючи динамічну синхронність спільного простору.

Виставка коментує колективний досвід і складність буття у сучасній Україні, пропонуючи метафоричну модель синхронності і взаємопідтримки через мистецтво.

Ритм Просценіуму — Дарія Жарікова

​

Просценіум — це простір між глядачем і театральною завісою. Це ритм межі: ми вже не в реальності, але ще не повністю в уявній історії.

​

Ритм Трансгресії — Соломія Свідерська

​

Вітрувіанська логіка пересікається з цифровою естетикою. Це ритм тіла, що виходить за власні межі через колір та вібрацію.

​

Ритм Солідарності — Марія Гупало

​

Переплетіння рук, тіл, відчуття навислої загрози, перемога братерства і вразливості над грубою силою. Рефлексія над колективною травмою, пам’яттю і взаємопідтримкою як основою життєстійкості в складні часи.

​

Ритм Ентропії  — Ольга Гнатів

​

Спроба впорядкувати хаос або зафіксувати рух . Це ритм «процесу», де індивідуальні вектори перетинаються, створюючи нову траєкторію, що не має кінця.

​

Ритм Міфологеми — Дар’я Бутряшкіна

​

Трансформація побуту в епос. Через конкретні образи та сюжетність повсякденні сцени набувають статусу міфу.  Приватна історія кожної жінки масштабується до універсального сюжету про  життя.