Це серія образів, думок та сприйняття втраченого та набутого за час жахливих подій в країні.

Моменти коли відчуття здавалось чужого горя чи радості переповнює та пронизує, що починаєш відчувати розмір душі . Образи що формують те втрачене та неосягненне, набуте, виливаються в ахроматичні портретні образи, які як ніби з минулого випливають в реалії, та живописні емоційні всплески, пошуки місця в собі,  яке залишилось живе.

 

Процеси коли бурі емоцій, що переживає людина формують її внутрішній ґрунт на почві якого і розділяється на чуже та рідне чи ж то чужорідне.

 

Певний автобіографічний підтекст, внутрішні переживання, відчуження та наповнення себе різними емоціями, навіть тими, які ще до недавна не підпускав до себе , все воно змішується в єдине, і виливається в живопис .